Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Реферативна база даних (4)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Sydor R$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 3
Представлено документи з 1 до 3
1.

Skachkova O. V. 
Immunological markers of anti-tumor dendritic cells vaccine efficiency in patients with non-small cell lung cancer [Електронний ресурс] / O. V. Skachkova, N. M. Khranovska, O. I. Gorbach, N. M. Svergun, R. I. Sydor, V. V. Nikulina // Experimental oncology. - 2013. - Vol. 35, № 2. - С. 109-113. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/EOL_2013_35_2_10
Aim - to investigate the quantitative and functional status of peripheral blood lymphocytes in patients with non-small cell lung cancer during DC-vaccine therapy and identify the most informative immunological parameters which are associated with clinical outcome. The study was conducted within the framework of randomized phase III clinical trial of DC-vaccine efficacy in patients with non-small cell lung cancer. Quantitative composition of peripheral blood lymphocytes was determined by flow cytometry. Cytokines mRNA expression level was estimated using real-time RT-PCR. In our study the most pronounced changes in the immune system have been defined after fourth DC-vaccine injection. Immunologic features such as reduction the MIP-1 alpha mRNA expression level, increasing the RANTES mRNA expression level and NK-cells count, retention CD4/CD8 ratio at physiological level were associated with favorable clinical outcome after DC-immunotherapy. Conclusions: immunological markers established in our investigation can be used for estimation of DC-immunotherapy efficiency. The results of our research are very promising, but these data should be confirmed in further studies with a large cohort of patients.
Попередній перегляд:   Завантажити - 338.322 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Gorbach O. I. 
The chemoimmunotherapy based on dendritic cells and cisplatin in experiment [Електронний ресурс] / O. I. Gorbach, N. M. Khranovska, O. V. Skachkova, R. I. Sydor, V. K. Pozur // Biotechnologia Acta. - 2014. - Vol. 7, № 4. - С. 85-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2014_7_4_12
Мета роботи - опрацювати схему комбінованої хіміоімунотерапії, а також дослідити протипухлинну та імуномодулювальну активність хіміоімунотерапевтичного режиму із застосуванням вакцини на основі дендритних клітин і низьких доз цисплатину у мишей лінії СВА із саркомою-37. Максимальний протипухлинний та імуномодулювальний ефекти спостерігаються після застосування вакцини на основі дендритних клітин у комбінації з дозами цисплатину в концентрації 2 мг/кг. Серед значних імуномодулювальних ефектів комбінованої терапії слід відзначити посилення функціональної активності природної ланки імунітету, зокрема підвищення цитотоксичної активності природних кілерних клітин, поглинальної активності та здатності до продукування активних форм кисню перитонеальних макрофагів, нейтрофілів і макрофагів селезінки. Результати дослідження свідчать про доцільність комбінування хіміо- та імунотерапевтичних методів під час розробки більш ефективних підходів для профілактики рецидивів і метастазів у хворих на злоякісні новоутворення після основного лікування.
Попередній перегляд:   Завантажити - 276.924 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Sydor R. I. 
The effect of perioperative analgesic drugs omnopon and dexketoprofen on the functional activity of immune cells in murine model of tumor surgery [Електронний ресурс] / R. I. Sydor, N. M. Khranovska, O. V. Skachkova, L. M. Skivka // Ukrainian Biochemical Journal. - 2016. - Vol. 88, № 4. - С. 40-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2016_88_4_7
Досліджено вплив періопераційного знеболення неселективним інгібітором циклооксигенази-2 декскетопрофеном та опіоїдним аналгетиком омнопоном на функціональну активність імунних клітин мишей на моделі видалення перещепленої пухлини. Карциному легень Льюїс перещеплювали мишам лінії C57/black в задню лапу. На 23-тю добу пухлину видаляли хірургічно. Аналгетики вводили за 30 хв до та раз на добу протягом 3-х діб після операції. Забір біологічного матеріалу проводили за добу до, на 1-шу та 3-тю добу після операції. Рівень експресії мРНК IFN-gamma, IL-4, IL-10 та TGF-beta в спленоцитах визначали за методом кількісної ПЛР в режимі реального часу. Цитотоксичну активність спленоцитів оцінювали за допомогою методу проточної цитометрії. Встановлено, що рівень мРНК IL-10 зростав у 2,3 разу на 1-шу добу після операції у порівнянні із доопераційним рівнем (P << 0,05) в спленоцитах мишей, які одержували опіоїдну аналгезію, тоді як у разі застосування декскетопрофену цей показник майже не змінювався. Рівень експресії мРНК IFN-gamma на 3-тю добу після операції був на 40 % вищим у спленоцитах мишей, які одержували декскетопрофен у порівнянні з тими, що одержували омнопон (P << 0,05). Цитотоксична активність спленоцитів на 3-тю добу після операції становила (62,2 +- 2,4) % за застосування декскетопрофену у порівнянні з (50,2 +- 3,3) % за аналгезії омнопоном. У підсумку, після хірургічного видалення перещепленої пухлини функціональна активність клітин імунної системи мишей є вищою у разі застосування аналгезії декскетопрофеном, ніж за застосування омнопону.Мета дослідження - порівняти вплив знеболення опіоїдним анальгетиком омнопоном і неселективним інгібітором ЦОГ-2 парекоксибом на ендоцитарну активність фагоцитів різної локалізації на моделі хірургічного видалення пухлини. У дослідженні було використано 50 мишей лінії C57/black, яким перещеплювали карциному легені Льюїс у подушечку задньої лапи. На 22 добу лапу з пухлиною ампутували. Анальгетики (омнопон у дозі 10 мг/кг, парекоксиб - 20 мг/кг) вводили за 30 хв до операції та 1 раз на добу впродовж 3 днів після операції. Оцінку ендоцитарної активності фагоцитів проводили методом протокової цитометрії до, на 1 та 3 добу після операції. Встановлено, що застосування парекоксибу сприяє підтриманню ендоцитарної активності фагоцитів крові та селезінки у післяопераційному періоді. На 3 добу після операції у групі тварин, що одержували для знеболення парекоксиб, фагоцитарна активність гранулоцитів селезінки перевищувала у 2,2 разу відповідні значення у групі опіоїдної аналгезії. Фагоцитарні індекси моноцитів при знеболенні парекоксибом також були вищими у 1,6 та 2,5 разу для моноцитів крові та селезінки відповідно. Отже, при аналгезії парекоксибом активність фагоцитів крові та селезінки мишей після операції зберігається на значно вищому рівні порівняно із застосуванням омнопону.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.809 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського